Сердечно вітаю всіх учасників конференції. Бажаю, щоб її робота була плідною, цікавою. Проблематика матеріалів секції є багатоаспектною, актуальною для сучасного дошкілля. Тож , висловлюємо свої думки, ділимося досвідом.
З повагою, А. М. Богуш

Надзвичайно приємно вітати гостей цієї конференції, зважаючи на безумовну значущість дошкільного періоду формування особистості і важливість загальної інтеграції в європейський освітянський простір. Думаю, що з нами погодяться багато педагогів-практиків та науковців в переконаннях про беззаперечну цінність пізнавальної активності індивідуума в контексті його розвитку, особливо на ранніх стадіях особистісного становлення. Радо почуємо думки з цього приводу.

Доброго дня, шановні учасники конференції. Дозвольте мені, як модератору секції «Сучасне дошкілля в європейському освітньому просторі», по-перше, висловити вдячність авторам матеріалів, розміщених на цій сторінці; по-друге, відзначити надзвичайну цікавість і, певною мірою, глобальність запропонованих до обговорення тем. Зокрема, своєрідним стрижнем нашої секції, який визначає орієнтири подальшого осмислення ситуації в дошкільній освіті, стала запропонована ректором НПУ імені М.П.Драгоманова, академіком В.П.Андрущенком (Україна) проблема окреслення нової філософії педагогічної професії у сучасних цивілізаційних реаліях.
Зауважу, що визначені Віктором Петровичем завдання, які мають бути реалізовані в педагогічному процесі вищих педагогічних навчальних закладів (формування у майбутнього педагога державницького мислення, професійної компетентності, високої духовності і шанобливого ставлення до особистості свого вихованця), перегукуються із вимогами до нього, представленими у доповіді «Особистість у персоналістичній педагогіці: акценти нового тисячоліття» доктором педагогічних наук, професором Анною Школяк (Польща). Підкреслюючи, що педагог є співавтором внутрішнього духовного життя власних вихованців та має виключно важливий вплив на розвиток їх самосвідомості, авторка закликає уникати інструментально-ремісничого трактування педагогічної професії.
Вкрай актуальної для розвитку дошкільної освіти теми торкнулася академік А.М.Богуш (Україна). Осмислюючи проблему наступності дошкільної та початкової освіти, Алла Михайлівна подала детальну характеристику нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти та окреслили покладені в його основу принципи, зазначивши, що метою розробників оновленого БКДО стало уникнення перевантаження дитини складними для її віку, частковими й випадковими знаннями і водночас забезпечення кожній дитині достатнього рівню розвитку і соціальної адаптації до нового статусу – учня початкової школи.
В контексті сталого розвитку держави розглянула функціонування дошкільної освіти доктор педагогічних наук, професор Наталія Рижова (Росія). Надзвичайно цікавим особисто для мене став презентований нею досвід діяльності ДНЗ № 66, м. Волзький за міжнародним проектом «Дитячий садок – ботанічний сад», в межах якого було проведено конкурс сімейних розробок із створення ескізів ландшафтного дизайну, садово-паркових скульптур, оформлення клумб, добору та вирощування квітів тощо. Впевнена, організація подібної спільної роботи батьків і дітей заслуговує на цілковиту підтримку. Сподіваюся, що вказаний досвід зможе використати вже наш, вітчизняний ДНЗ з м. Харцизьк (його доробок представлений у розділі «Презентації»), колектив якого має досить цікаві напрацювання щодо екологічного виховання дошкільнят.
Певним продовженням попереднього матеріалу стала доповідь Зюре Мустафаєвої (Україна, АР Крим), у якій авторка підняла питання виховання у дошкільників навичок культури здорового способу життя через створення здоров’язберегаючого середовища та підкреслила проблему зростання кількості захворювань серед дітей дошкільного віку. Зважаючи на сучасне загострення екологічних негараздів існування людства, безперечно, розробка даної теми не втрачатиме своєї актуальності й надалі, вже нині потребуючи конструктивної співпраці педагогів, психологів, лікарів, екологів тощо.
Не менш уважного прочитання заслуговує матеріал, викладений у статті «Розвиток обдарованості і творчої особистості дошкільника в музичній діяльності» Є.Панько, О.Бондарчук та О.Ремизовської (Білорусь). Зазначу, що питання, яких торкаються вказані автори, є предметом наукового пошуку Лабораторії теорії та методики розвитку дитячої обдарованості та креативності, існуючої в нашому інституті. І запропонована білоруськими колегами система вже стала предметом дискусії та активного обговорення серед студентів Інституту розвитку дитини. Сподіваюся, що детальний аналіз вказаної проблематики знайде своє відображення в їх магістерських і дипломних роботах.
Підсумовуючи зазначене вище, зауважу, що матеріали нашої конференції не лише демонструють прагнення їх авторів осмислити найактуальніші питання сучасного існування галузі дошкільної освіти, а й свідчать про значну кількість можливостей активізації обміну досвідом та поєднання зусиль представників різних країн у напрямку вдосконалення роботи з дитиною дошкільного віку та модернізації навчально-виховного процесу у вищій школі. Сподіваюся, що викладені на нашому сайті матеріали дозволять не лише учасникам конференції, а й усім небайдужим до подальшого розвитку дошкілля збагатитися новим досвідом, знайти нових партнерів у своїй педагогічній і науковій роботі та, можливо, запропонувати свої підходи до розв’язання окреслених в ході конференції проблем. Тож закликаю кожного з тих, хто ознайомився з представленими матеріалами, висловити власну точку зору і маю надію на те, що таке обговорення додасть об’єктивності та ґрунтовності майбутній резолюції.
З повагою, І. І. Загарницька

Здравствуйте, уважаемые участники конференции! Хочу поблагодарить за очень интересную статью "Развитие одаренности и творческой личности дошкольника в музыкальной деятельности" Елизавету Панько, Елену Бондарчук и Елену Ремизовскую. Уважаемые авторы, ответьте, пожалуйста, по каким критериям вы определяли стиль общения педагогов с воспитанниками. Также очень хотелось бы узнать более подробно о результатах ваших наблюдений (какое количество педагогов приняло участие в эксперименте, и в каком процентном соотношении в конечном результате были выявлены репродуктивно-дидактический,
репродуктивно-игровой, творческо-дидактический и творческо-игровой стили). С уважением Литвинова Любовь, воспитатель, г. Донецк.

Доброго дня, учасники конференції. Щиро вдячна шановній Ірині Іванівні Загарницькій за цікаву статтю про соціологічні підходи до розуміння феномену дитинства. Особисто для себе відкрила багато нового, а особливо цікавою виявилась запропонована С. Щегловим типологія концепцій, що відображають зміни змісту дитинства на межі XX –XXI ст.ст.
Як не прикро, але аналізуючи поведінку сучасного дошкільника, можна деякою мірою ці концепції підтвердити. Скажімо, дивлячись на свою доньку Орисю (3 роки 8 місяців), можу підтвердити спрацювання концепції "злиття дитинства й дорослого світу".

Катерина Демчик, КПНУ імені Івана Огієнка, м.Кам'янець-Подільський

Доброго вечора, шановні учасники конференції.
Щиро вдячна Рагозіній Вікторії Валентинівні за дуже цінну та важливу статтю про особливості організації естетичного розвитку дитини раннього віку в умовах системи дошкілля різних країнах світу. Даний матеріал стане мені на допомогу у процесі викладання дисципліни "Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображувальною діяльністю дітей" під час підготовки майбутніх педагогів ДНЗ.
Стаття наскільки глибоко та широко розкриває ті аспекти естетичного розвитку наймолодших, які для мене потребували поповнення досвіду.

Катерина Демчик, КПНУ імені Івана Огієнка, м.Кам'янець-Подільський