Варто зазначити, що передача дитини на виховання в сім’ю відрізняється від усиновлення, при якому дитина прийматься в сім’ю на підставі рішення суду на правах дочки чи сина. Такій дитині батьки дають своє прізвище, можуть змінити ім’я, по-батькові, дату та місце народження. Прийомні батьки беруть на виховання дитину до досягення нею повноліття, є її законними представниками і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники та отримують певну соціальну допомогу з боку держави. От тут виникає доцільність виявити справжню мету виховання “чужих” дітей.
За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї.
“Фостерідж” - слово англійське, яке означає “виховання чужої дитини”. Поняття фостерної сім’ї, як найбільш вдалої форми поєднання державної системи піклування з сімейною опікою, поширене в зарубіжних країнах. В чинному законодавстві України таке поняття не вживається однак, як показує міжнародна практика, інститут прийомної сім’ї є адаптованим аналогом інституту фостерної сім’ї.
