Сімейний вихователь

     Портрет фахівця „Сімейний вихователь”

    Про дитинство часто говорять як про період приготування до життя. Це правда, але не цілком. Бо дитинство – це частина життя. В цей період дитина відкриває перед собою світ людських взаємин, природу, культуру і, що найцікавіше – саму себе. А найближчі дорослі – її мама і тато – вчаться бути батьками, розуміють, що ці нові зобов’язання можуть бути не обтяжливими, а надзвичайно щасливими, відкритими і веселими. Досвідом повсякденного життя має стати любов, близькість та довіра.

        Більшість батьків традиційно довіряють своєму життєвому досвіду, що ґрунтується на досвіді їхніх власних батьків. Але такий підхід до виховання сучасної дитини на завжди виправданий та ефективний. Тому сьогодні надзвичайно актуалізується проблема формування відповідального батьківства та розвитку батьківської компетентності, а також зміни концептуальних засад широкого педагогічного просвітництва. Допомогти вирішити цю проблему здатен фахівець із сімейного виховання.

       Сімейний вихователь – професія не нова, її історія триває багато років. Найбільшого поширення домашнє виховання набуло в ХІХ столітті. Спочатку для дитини наймали годувальницю, найчастіше молоду жінку з міцним здоров’ям і хорошими людськими якостями. Коли дитина підростала, запрошували нянь і гувернерів. Люди, позитивно зарекомендувавши себе як хороші вихователі, отримували високу оцінку своєї діяльності та переходили з однієї родини в іншу. Існувала ціла система запрошення годувальниць, нянь і гувернерів. Достатньо забезпечені сім’ї окремо запрошували вчителів музики, танців, живопису.

       Оцінкою професійної діяльності запрошених вихователів були листи-рекомендації та спостереження за досягненнями бувших вихованців. Сьогодні змінився ритм життя, зросла зайнятість батьків, зменшилася кількість дітей у родині й досвід двохсотрічної давності не може бути просто перенесено в сучасний освітній простір. Однак форма індивідуального виховання знаходить своїх замовників серед різних сімей: таких, яких хвилює рівень власної педагогічної культури, яким не байдужі питання виховання власних дітей, і які хочуть зберегти їхню дитячу безпосередність, життєрадісність і допомогти їм стати всебічно розвиненими; а то й просто серед таких, у яких не вистачає часу на виховання власних дітей і педагогічної підготовки.

       Майже 100 років тому професор Петро Каптєрєв розмірковував про батьківську любов, назвавши її дорогоцінним почуттям. Однак, уся її дорогоцінність не може замінити собою педагогічне вміння і педагогічну підготовку, яких часто бувають позбавлені батьки.Сьогодні ці міркування надзвичайно актуальні. Сучасні батьки, сучасна сім’я для нормального життєдіяльного процесу потребують різноманітних знань: медичних, педагогічних, психологічних, юридичних, економічних...

      Отримати фахову підготовку з питань виховання, розвитку та навчання дітей раннього та дошкільного віку в сім’ї можна в Інституті розвитку дитини НПУ імені М.П. Драгоманова. Навчання здійснюється у відповідності з Галузевим Державним стандартом вищої освіти за напрямом „Дошкільна освіта” на освітньо-кваліфікаційних рівнях „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр”.

      Професійна компетентність майбутнього фахівця формується як у теоретично-науковому, так і у практичному аспектах. Студенти – майбутні сімейні вихователі – поглиблено вивчають цикл психолого-педагогічних дисциплін, що включає:        загальну психологію і педагогіку;          вікову та дитячу психологію;         діагностування та психокорекцію;       дошкільну педагогіку та фахові методики;         інноваційні технології в дошкільній освіті;          дитячу творчість;         створення розвивального середовища.

       Крім того, передбачено культурно-мистецький цикл дисциплін, вивчення яких сприяє підвищенню рівня загальної культури особистості:         образотворче мистецтво,         музика,          хореографія,          іноземна мова,         етика,          професійний етикет,          література. 

    Майбутній сімейний вихователь в процесі навчання здобуває уміння здійснювати особистий догляд, оздоровлення, забезпечення режимних процесів, вивчення і всебічний розвиток особистості окремої дитини, її здібностей, задоволення інтелектуальних та емоційних потреб, підготовки до виконання необхідних соціальних ролей зокрема, до навчання в школі, а в разі потреби - захист її життя, честі і гідності, використання ефективних методів, засобів і форм роботи з дитиною.У процесі професійної підготовки використовуються різні форми організації навчання, до яких відносять лекції, семінари, а також – екскурсії, круглі столи, конференції, наукову роботу, педагогічну практику, виставки, вернісажі, спектаклі, тренінги.

     Навіть, якщо Ви з якихось причин не будете працювати вихователем у сім’ї, отримані знання й уміння стануть Вам при нагоді у питаннях виховання, розвитку і навчання власних дітей.

    Обравши найгуманнішу та найцікавішу професію, Ви зможете долучитися до творення вільної незалежної України, адже, за висловом Софії Русової – нація формується біля колиски. Приходьте за адресою: Автозаводська, 47.

Телефонуйте : 463-92-10.